Я вновь пропускаю удар за ударом,
От боли темнеет в глазах.
И вот, пропадаю, почти что задаром,
В душе омерзенье с страх.
Мне мерзко, что нету противиться силы,
Что я подчиняюсь врагу.
И страшно: вдруг сердце навеки остыло?
Вдруг с Господом быть не смогу?
За гордость, за лень и за всё, что наделал,
Настала пора заплатить:
Грехами своими Творца я прогневал,
Страх Божий посмел позабыть...
И вот, отошёл Он на пару мгновений,
Поддержки лишив гордеца,
И вмиг отрезвила тоска поражений,
И смыла довольство с лица.
«Помилуй мя, Боже! Без меры я грешен.»
Без устали стану взывать.
Запас Твоей милости, верю, безбрежен,
Ты снова поможешь мне встать.
И вот, разогнав дуновением тучи,
Дав крепость врага побороть,
Пришёл Долгожданный, пришёл Всемогущий,
Великий в прощеньи, Господь! 04.07.02
Виктор Шпайзер,
Кассель, Германия
Хочу я быть покорным Свету,
Но мочи быть покорным нету.
Соприкасаюсь я со тьмой
И лишь Христос - Спаситель мой.
Обычное — уже само по себе чудо! Я только записываю его. Возможно, что я немного подсвечиваю вещи, как осветитель на полузатемненной сцене. Но это неверно! В действительности сцена совсем не затемнена. Она полна дневного света. Потому люди зажмуривают глаза и видят так мало.
Франц Кафка e-mail автора:viktor.speiser@gmail.com
Прочитано 11425 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все то, что Бог допускает, чтоб с нами случилось, для нашей пользы.
Во Христе,
Константин
Osna
2006-12-02 05:32:20
Очень хорошо!Будьте благословенны!
Иван Онюшкин
2009-10-20 16:19:14
Сколько веры у вас, что Христос в вас?
Не приходящий и уходящий, а живущий в вашем сердце?
Вера - сила, победившая мир.
Удержите Христа в себе верой,
верой в свое ничтожество и Его милость.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
