Підробити можна все на світі, сину:
Підробляють ліки, влізши в медицину,
Є серед фальшивок долари і гривні,
Підробити можуть будь-які картини.
Люди підробляють навіть драг метали;
Золото і срібло вміло підробляли.
І коштовні камні, і фірмОвий одяг,
І папери цінні, й заповіти отчі.
Можуть підробити факти про минуле
І тоді підручник зовсім інший буде:
Згодом проклинають тих, що величали,
А кого ганьбили, тих - на п'єдестали.
Підробляють совість, паспорти і карти,
Тіло підробляють, лиця й фотокартки.
Підробити можуть, сину, все на світі...
Лиш ніхто не зможе Бога підробити.
Не підроблять Бога, ні Його спасіння,
Смерті Сина Божого й Його воскресіння!
Не підроблять ласки й Божої любові,
Ні страждань Голгофських, ні святої крові!
Кров свята, цілюща, що гріхи змиває,
Лиш одна-єдина й іншої немає!
Підробити можуть все на світі, сину.
Лише непідробний Бог наш Триєдиний!
...О, яке це щастя, дорогий Спаситель,
Що Тебе не зможуть люди підробити!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 2387 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дійсно так! Його підробити не можна! Ні Його подвига на Голгофі, ні Його любові, ні Його милості! Благословінь і нових віршів, Надюша!!! Комментарий автора: Дякую, Галина, за відгук і за побажання! Взаємно, дорога сестричко!
Васильева Валентина
2017-03-22 11:36:44
Аллiлуйя! Слава Богу, що Вiн НЕПIДРОБНИЙ!Наша НАДIЯ тiльки на Нього! Комментарий автора: Слава Богу! Дякую, сестричка Валюша, за відгук. Божих благословінь вам!!!
Поэзия : Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??
